Кафедра фармакології з курсом клінічної фармакології Ульянівського державного університету
Саєнко Ю.В.



Близько 2500 років тому Гіппократ писав про те, що ідеальним для лікування хвороб є такі лікарські речовини, які володіють поживними властивостями, і такі продукти харчування, які діють як ліки. Саме цими якості має мед. В даний час точно не з'ясовано, чому мед володіє таким широким спектром фармакологічної активності. Якщо подивитися на список хвороб, при яких рекомендується мед, то він досить великий. У фармакології такі лікарські засоби називаються засобами неспецифічної терапії. Але мед це ще й продукт харчування, що містить глюкозу і фруктозу, причому у формі, яка властива багатоклітинних організмів. Витіснення меду з раціону призвело, на думку ряду вчених до дуже плачевних наслідків. Сучасна людина глюкозу і фруктозу отримує з рослин (цукор, крохмаль). Найбільшим шкідливим ефектом, як вважається, має рослинна фруктоза. У ряді досліджень продемонстровано, що високі дози фруктози негативно впливають на здоров'я. Фруктозні дієта має прооксидантних ефектом. Вона призводить до інсулінової резистентності, порушення ліпідного та вуглеводного обміну, гіпертензії і великій кількості серцево-судинних захворювань. Мед, хоча і має великий вміст фруктози, але володіє протилежним ефектом. Це пов'язано з тим, що фруктоза в меді знаходиться в іншій просторовій конфігурації, ніж в інших продуктах харчування. Наприклад, передопераційна медова дієта мала більш сприятливий вплив на біохімічні показники крові, ніж суміш рослинної глюкози-фруктози-сахарози-мальтози у відповідній концентрації. Заміна цукру і крохмалю медом призводить до нормалізації ваги, і знижує концентрацію гормону лептину - маркера ожиріння. Нормалізація ваги досягається в результаті зниження споживання їжі, яке стимулює мед за рахунок нормалізації метаболізму. Мед знижує концентрацію ЛНП і тим самим перешкоджає розвитку атеросклерозу. Цей ефект меду пов'язують з великою кількістю флавоноїдів - біологічно активних ароматичних сполук, які містяться в ньому. Більшість антибактеріальних та консервуючих ефектів меду пов'язано з його високою гіпертонічно і невеликим вмістом білка, що не дає можливість розмножуватися одноклітинним організмам. При контакті з бактеріями, мед викликає їх дегідратацію (втрату води), однак, при цьому не викликаючи дегідратації клітин, багатоклітинних організмів, які й так існують в гіпертонічної середовищі. Однак, цим не повністю пояснюється ранозагоювальний ефект, оскільки навіть водні розчини меду володіють цим ефектом. До складу меду входить фермент - глюкооксідаза, яка окисляє глюкозу і виробляє пероксид водню - природний протимікробний агент, також виробляється клітинами багатоклітинних організмів. Причому цей фермент тепло-і світлостійкий. Мед має сильний протизапальний ефект, що благотворно позначається на його ранозаживляючих властивостях. Крім цього, він виступає в якості поживної речовини для клітин, що знаходяться в зоні ураження, що у свою чергу сприяє їх нормальному функціонуванню та швидкому відновленню. Низька рН меду ~ 4,5 перешкоджає активності бактеріальних протеаз. Ранозагоювальну дію меду в цілому було продемонстровано в 23 рандомізованих клінічних дослідженнях за участю 2072 чоловік і 16 дослідженнях за участю 533 тварин. Разом з цим існує незрозуміле прохолодне ставлення до меду серед практикуючих лікарів, як до ефективної ранозагоювальної речовини. Мед в даний час успішно застосовують для стереалізаціі медичних інструментів, зокрема гемодіалізних катетерів. Мед має також і вираженим протипухлинним ефектом, особливо в тих випадках, коли можливий прямий контакт між пухлиною і медом (рак шлунка, стравоходу). Так, наприклад в недавніх дослідженнях турецьких вчених було показано, що хірургічна імплантація асцитної пухлини з одночасним аплікацією меду привело до більш ніж 2-разовим скорочення розвитку пухлини (30 з 30 - контроль, 8 з 30 - мед) Мед має виражений седативний і заспокійливий ефект, але його застосування в цій якості дуже обмежено з незрозумілих причин. Проаналізувавши наукову літературу з'ясувалося, що мед застосовується при дитячому нічному кашлі і його використання виявилося таким же ефективним як дестрометорфан (препарат зазвичай призначається лікарями при цій патології). Незважаючи на всі ці яскраво виражені фармакологічні ефекти меду його застосування в науковій медицині не знайшло ніякого застосування. Правда, останнім часом зроблено деякі кроки в цьому напрямку. У західних країнах запатентований медичний препарат меду - Medihoney, який складається з суміші медів одержуваних з Leptospermum spp. (Росте в Австралії), чайного дерева і Манука (ростуть в Новій Зеландії). Таким чином, в результаті можна зробити висновок що лікарські властивості меду це сукупний ефект багатьох складових і екстракція або виділення якого або з них призведе до руйнування цінних фармакологічних властивостей цього продукту.